Принцип публічності в інформаційно-аналітичній діяльності Фонду Президентів України НБУВ

ЗаявникВолковинська Вероніка Олександрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіПринцип публічності в інформаційно-аналітичній діяльності Фонду Президентів України НБУВ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Достовірна, об’єктивна інформація важлива для функціонування суспільства, для адекватної оцінки різноманітних акторів у соціальному полі. Як кажуть іспанці, сон розуму породжує чудовиськ. А в сучасних умовах – чудовиськ породжує викривлена та неповна інформація. Інформація є важливим інструментом стабільності і розвитку суспільства, оскільки будь-які технології інформаційних провокацій з метою дестабілізації суспільства ґрунтуються на дефіциті інформації.
Крім наявності інформації в суспільстві важлива і така її характеристика, як публічність. Приватне і публічне в соціальному просторі представляють основоположну відмінність між двома сферами та типами соціальних зав’язків. Приватність зазвичай асоціюють із більш безпечним, зрозумілим та інтимним простором. Ключовими характеристиками публічності вважають її видимість, спостережуваність для інших та орієнтацію на колективні дії або спільні інтереси багатьох людей. Відповідно, приватна сфера вважається сферою індивідуалізму та таємності, прихованості від суспільства. Тому протилежність «публічне – приватне» найчастіше застосовують для позначення тих соціальних сфер, які розрізняються між собою за однією із зазначених характеристик, тобто відкритості/прихованості та колективності/індивідуалізму. Зрозуміло, що публічна інформація повинна бути наявна в достатньому об’ємі. Однак, публічність інформації має відбиватись не тільки на її кількості, а й на якості. Так, критерію відкритості інформація буде відповідати тоді, коли вона буде не тільки існувати як така, а й буде доступною. Критерій колективності в даному випадку визначає пріоритет в наданні публічної інформації в якості виконання суспільного запиту на інформацію, а не завдань реклами чи позитивної самопрезентації того чи іншого джерела інформації.
Інформація, доступна для суб’єкта, члена суспільства, окреслює його можливості часто навіть більше, ніж фактичні обставини його життя. Симптоматично, що доступ до інформації є проблемою саме сьогодні, коли, здавалось би, інформації більше, ніж взагалі можна засвоїти. Однак, важлива не сама собою інформація, а її релевантність конкретному запиту. Доступність інформації означає легкість, з якою її можна знайти у випадку потреби для кожного конкретного індивіда. Якщо інформація «в принципі є», але знайти її важко чи практично неможливо, то з таким же успіхом можна вважати, що її немає взагалі. Над тим, щоб не просто генерувати інформацію, а доносити її до суспільства, зробити її «видимою», необхідно цілеспрямовано працювати. У сучасному інформаційному просторі стає очевидно, що інформація як така – не просто масив даних. Вона повинна бути організована певним чином, структурована та оцінена. Крім того, інформація повинна бути представлена у певній формі, що полегшує її сприйняття. Сучасну тенденцію до поєднання тексту і графіки у поданні інформації не слід сприймати як спрощення чи деградацію у цій сфері. Навпаки, знайти графічне, візуальне рішення для подання інформації не тільки не легко, але й вкрай важливо у наш час із його шаленим ритмом та перевантаженістю.
Фонд Президентів України був заснований 20 років тому Указом Президента України з метою збирання, збереження та запровадження в науковий і культурний обіг документальних матеріалів, які відображають державну, суспільно-політичну діяльність, творчість та життя президентів України. За 20 років Фонд пройшов довгий шлях у визначенні конкретних методів виконання покладених на нього завдань. Сьогодні, крім забезпечення формування та обліку документного фонду (який поділяється на бібліотечний, архівний фонди та колекцію «Подарунки президентам України»), формування баз даних «Пряма мова Президентів України», «Україна у відгуках зарубіжної преси», Фонд здійснює і оперативну інформаційно-аналітичну діяльність, спрямовану на формування цілісної та повної картини стосовно актуальних подій у реалізації «Стратегії–2020», перезентованої Президентом України Петром Порошенком у 2014 році в якості орієнтира розвитку країни, та модернізації державного управління на базі новітніх інформаційно-комунікативних технологій, розвитку систем електронного урядування в Україні. Відповідно, Фонд формує та оприлюднює огляди матеріалів ЗМІ «Стратегія – 2020»: практика суспільних перетворень» та «Стратегія – 2020»: інформаційні технології в державному управлінні». Ознайомитися з випусками можна на сайті Центру дослідження соціальних комунікацій НБУВ (http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=272&Itemid=353), а також на сторінці ФПУ в соцмережі Facebook (https://www.facebook.com/fondprezudentiv).
Моніторинг ЗМІ «Стратегія – 2020»: практика суспільних перетворень» виходить раз на тиждень і містить новини про хід реформ, згруповані в 15 тематичних рубрик, серед яких: конституційна реформа, оновлення влади і антикорупційна реформа, децентралізація і реформа державного управління, дерегуляція і розвиток підприємництва, судова реформа, податкова реформа, реформа енергетики, реформа правоохоронних системи та інші. Крім того, огляд містить новини про ініціативи регіональних владних структур і громадських організацій, новини з соціальних мереж і блогосфери, огляд зарубіжних ЗМІ, оцінки і прогнози експертів, політиків, політологів про вчинені кроки і загальної стратегії реформування країни. У кожному випуску публікується аналітичний коментар, присвячений актуальним подіям ходу реформ, який готується співробітниками інформаційно-аналітичного відділу ФПУ на основі актуальних новин та коментарів експертів. Крім того, частина моніторингу присвячена висвітленню відновлення інфраструктури звільнених територій, управління ними та проблем підтримки внутрішньо переміщених осіб і жителів Сходу України.
Інформаційно-аналітичні продукти, виконані на основі об'єктивного подання інформації з метою реалізації соціальної ролі масової комунікації можуть стати одним з головних досягнень сучасного процесу реформування бібліотеки і переосмислення її функції в суспільстві. Для успішного виконання подібних проектів необхідно перш за все орієнтуватися на стандарти професіоналізму та публічності у виборі, обробці і трансляції інформації.
Що означають стандарти публічності у даному випадку? По-перше, йдеться про відкритість, доступність і результату обробки інформації (тобто самого моніторингу), і його джерела. По-друге, публічність у поданні інформації означає і певні стандарти роботи із інформацією. Сучасні масові комунікації далеко не завжди здійснюються саме в публічному просторі. ЗМІ не завжди адекватно виконують свою функцію – інформувати членів суспільства про головні трансформації цього суспільства. ЗМІ можуть бути необ'єктивними, часто не подають картину в цілому, зосереджуються на виставі «цікавих», скандальних новин, фрагментовано відображаючи різні сфери суспільного життя. Створюється калейдоскоп різних новин, не пов'язаних між собою, не релевантних для запиту про загальні вектори розвитку суспільства, коли новини про нещасні випадки, кримінальні новини і події міжнародної політики публікуються в одному ряду.
Україна сьогодні знаходиться у ситуації крайньої вразливості стосовно тієї інформації, яка заповнює її соціальний простір. Для забезпечення сталого та керованого розвитку України важливим є те, наскільки забезпечені необхідною інформацією всі учасники політичного процесу, включно із всією громадськістю. Саме тому Фонд Президентів України визначає сьогодні своїм завданням моніторинг, відбір та організацію інформації стосовно найбільш важливих напрямків реформування країни та відновлення діяльності української влади на Сході, а також надання спектру експертних оцінок цієї інформації згідно із принципом публічності інформації. Огляд матеріалів ЗМІ «Стратегія – 2020»: практика суспільних перетворень» відповідає вимогам публічності та об’єктивності інформації, а також забезпечує структурування та зручний формат її подання. Саме такий підхід до інформаційної роботи є запорукою виконання тих важливих соціальних функцій, які покладені на інформаційно-аналітичні інституції.