Відображення періоду Новітньої історії України в скороченому рубрикаторі НБУВ

ЗаявникКрещенко Лола Маноновна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 5. Електронні інформаційні ресурси наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі
Назва доповідіВідображення періоду Новітньої історії України в скороченому рубрикаторі НБУВ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 017:94(477)

Відображення періоду Новітньої історії України в скороченому рубрикаторі НБУВ
The period of the Contemporary history of Ukraine in the abbreviated nomenclature VNLU

Розглянуто особливості представлення в каталозі НБУВ документів за темою Новітньої історії України. Продемонстровано особливості виокремлення певних тематичних аспектів.
Ключові слова: новітня історія, е-каталог, бібліотечна класифікація.
The peculiarities of presentation in the catalog of VNLU’s documents on the theme of the Contemporary history of Ukraine are considered. The main distinct subheadings and features of the development of certain thematic aspects are demonstrated.
Key words: contemporary history, e-catalog, library classification.

У 2011 р. під грифом Інституту історії України НАНУ побачив світ двотомник «Економічна історія України». Відповідальний редактор В.Смолій і колектив із 38 авторів побудували частини двотомника за прийнятою в Європі шестичленною періодизацією: прадавня, давня і середньовічна історія, ранній новий час, модерна доба і новітня епоха. Остання мала приблизно однаковий обсяг з усіма попередніми епохами, разом узятими, що пояснюється підвищеною увагою суспільства до історії ХХ – початку ХХІ ст. [2, С.172]
Енциклопедія історії України визначає Новітню історію як «сучасний період історії, який охоплює 20 – поч. 21 ст., тобто добу індустріального суспільства та становлення постіндустріального суспільства» [1]. Відповідному періоду в скороченому рубрикаторі НБУВ відповідає рубрика «Т3(4УКР)6 – Новітня історія України». Хронологічно вона охоплює часовий проміжок від 1900 р. до сучасності [4, С. 182–184]. До періоду віднесено частину ХХ ст., котру прийнято включати до пізньомодерної історії (1900–1914), попри те, що початком Новітньої історії серед науковців прийнято вважати початок Першої світової війни.
Періодизація історії має справу з складними явищами соціального життя у відмінних часових і просторових координатах. Необхідно пам'ятати про допоміжне призначення кожної періодизації, спрямованої на впорядкування історичної інформації з метою її дослідження, керуватися співмірністю критеріїв для різних суспільних об'єктів і часових протяжностей [1].
У сучасних наукових дослідженнях, політиці, ідеології, публіцистиці використовуються різноманітні підходи до періодизації історії. Найбільш прийнятним і поширеним залишається традиційний поділ світової історії на доісторичну, давню, середньовічну, нову й новітню; він є умовним і ґрунтується переважно на глибоких змінах у людській свідомості та комунікаціях, залишаючи певний простір для пересування меж періодів залежно від специфіки регіону. Початок часового періоду Новітнього часу в рубрикаторі НБУВ певним чином суголосний практиці відображення критерію часу в рубриках «Часових періодів» Європіани. Всього їх дев’ять – «1200–1299», «1300–1399», «1400–1499», «1500–1599», «1600–1699», «1700–1799», «1800–1899», «1900–1999», «2000–2018». Особливість такої рубрикації становить відсутність прив’язки початку/кінця періоду до конкретних дат, приміром падіння Константинополя чи закінчення Першої світової війни – певних поворотних подій загальноєвропейського значення, визнаних рубіжними у історичній періодизації. Подібна формалізація вираження часу використовується у бібліотечних класифікаційних системах для відображення аспекту змісту документа.
В радянській ББК певні періоди Новітнього часу розмежовувалися в межах двох паралельних формацій – загальний типовий поділ «7» стосовно історичних реалій Новітнього часу в соціалістичних країнах і «6» щодо капіталістичних країн світу. Використання останнього поділу виражалося у неодмінно негативному відтінку заголовків. На початку кожного внутрішнього хронологічного підрозділу окремим спеціальним типовим поділом неодмінно створювалася рубрика «–091». Внаслідок такого комбінування перша рубрика кожного розділу загального типового поділу «6» була тенденційно негативною: «Т3(0)61-091 – Перший етап загальної кризи капіталізму. Період 1917–1939», «Т3(0)63-091 – Подальше поглиблення загальної кризи капіталізму. Період з 1945» і т. д. Таким чином нав'язувалося переконання про безперервну кризу капіталізму Новітнього часу. До того ж читач міг навіть не цікавитися цією темою, а просто вести пошук у систематичному каталозі за роздільниками рубрик [3, С.27].
Так, першій за відображуваним хронологічно періодом рубриці періоду Новітнього часу в рубрикаторі НБУВ «Т3(4УКР)60–Україна в період 1900–1917 рр.» [4, С.182] за допомогою спеціальних типових поділів створено підрубрики для розкриття окремих соціально-економічних аспектів пеіроду: «Історія аграрних відносин в Україні в період 1900–1917 рр.» (виокремлена у ній підрубрика «Столипінська аграрна реформа в Україні»), «Історія розвитку промисловості в Україні в період 1900–1917 рр.», «Молодь в період 1900–1917 рр.», «Земства в Україні в період 1900–1917 рр.» тощо. Вищевказані рубрики універсальні як для будь-яких хронологічних періодів, так і їхніх окремих частин. Разом з тим, кожен період неодмінно позначений подіями та явищами, котрі потребують окремого представлення у бібліотечному каталозі, тож за допомогою спеціальних типових поділів створюються відповідні ієрархічно підпорядковані рубрики.
Рубрика «Т3(4УКР)611 – Україна в період 1917–1921 рр.» [4, С.183] має розгалуженішу структурну побудову внутрішньої хронології періоду, обумовлену потребою відображення усієї динаміки Української революції 1917–22 рр.: «Т3(4УКР)611-32 – Центральна Рада», «Т3(4УКР)611-34 – Гетьманат», «Т3(4УКР)611-35 – Українська народна республіка (УНР)», «Т3(4УКР)611-36 – Директорія», «Т3(4УКР)611-43 – Махновський рух» та ін.
Рубрика «Т3(4УКР)613 – Радянська модернізація України в 1921–1939 рр.» [4, С.183] має підрубрики, котрі акумулюють документи з питань нової економічної політики (НЕП), колективізації, голодомору, руху опору 20-30-х, репресій.
Рубрика «Т3(4УКР)62 – Україна в період 1939–1953 рр.» [4, С.183-184] хронологічно охоплює період Другої світової війни. Відповідний період тематично охоплює ледь не всю рубрику: «Т3(4УКР)622 – Україна в період Другої світової війни (1939–1945 рр.)»
Розділ «Т3(4УКР)63 Україна в період 1953–1991 рр.» [4, С.184] структурно поділяється два великих періоди: «Т3(4УКР)630 – Україна в період 1953–1980 рр.» та «Т3(4УКР)634 – Україна в період другої половини 1980-х років – 1991 р.». Тематично розділ структуровано підрубрикою «Т3(4УКР)63-498 – Дисидентський рух», де збирається література стосовно руху опору нонконформістів, підрубриками «Т3(4УКР)63-7 – Історія культури та побуту України», «Т3(4УКР)63-8 Шелест, П.Ю.», «Т3(4УКР)63/64-8 Лук'яненко, Л.Г.», «Т3(4УКР)63/64-8 Чорновіл, В.М.».
Період сучасності Новітньої історії України виокремлено підрубрикою «Т3(4УКР)64 – Історія України з 1991 р.» [4, С.184]. Здобуття Україною незалежності перетворило її на самостійного гравця у сфері міждержавних відносин, тому в даному розділі за допомогою спеціальних типових поділів створені підрубрики для розкриття аспектів відносин з іншими державами: «Т3(4УКР)64-6(4НІМ) – Українсько-німецькі відносини», «Т3(4УКР)64-6(4ПОЛ) – Українсько-польські відносини» та ін. У відповідних підрубриках виокремлено документи, котрі відображають розвиток промисловості, сільського господарства, питання міграції населення, персоналії політичних діячів.
З огляду на безперервність історичного процесу робота зі створення рубрик рубрикатора НБУВ з Нової історії України триває. Мова йде як про редагування вже існуючих рубрик, так і про створення нових, котрі відображають процеси, що тривають наразі.

Список використаної літератури
1. Віднянський С.В., Черевко О.С. Новітня історія // Енциклопедія історії України [Електронний ресурс]. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Novitnia_istoriia.
2. Кульчицький С.В. Періодизація вітчизняної історії у працях Інституту історії України НАНУ // Український історичний журнал. – 2011. – № 3. – С.161–173.
3. Перенесієнко І. Особливості використання загальних типових поділів у радянській ББК при відображенні історичних реалій Новітнього часу // Вісн. Кн. палати. – 2014. – №11. – С.26–30.
4. Рубрикатор НБУВ. Скорочений варіант / К.В. Лобузіна, С.В. Галицька, Н.Я. Зайченко, Т.С. Медвідь, Н.В. Орєшина; відп. ред. К.В. Лобузіна; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – Київ, 2016. – 570 c.