Системи керування бібліографічною інформацією як інструмент наукової діяльності

ЗаявникВараксіна Наталія Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Довідково-бібліографічні ресурси: формування, використання, організація доступу
Назва доповідіСистеми керування бібліографічною інформацією як інструмент наукової діяльності
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 025.32:004.9

У статті розглянуто програмне забезпечення, що призначено для створення, пошуку, збирання та систематизування джерел інформації та формування списків літературі у відповідних форматах. Метою роботи є ознайомлення науковців з деякими системами керування бібліографічною інформацією.

Ключові слова: бібліографічний менеджер, система керування бібліографічною інформацією, список літератури, програмне забезпечення

Сучасний науковець в процесі роботи створює особисту картотеку джерел інформації, формує списки літератури до наукових праць, що потребує багато часу. З появою у 80-роках минулого століття спеціальних комп'ютерних програм – систем керування бібліографічною інформацією (менеджерів бібліографії), цей процес став набагато простіше. Ці програми дозволяють користувачу створювати, зберігати, систематизувати за темами бібліографічні посилання, а у подальшому формувати їх як список літератури та вставляти в свої праці.
Система управління бібліографічною інформацією – це електронна система, в якій розміщують, зберігають, обмінюють дані та інформацію, а також дозволяють дослідникам, науковцям і письменникам створювати і повторно використовувати бібліографічні посилання.
Таки системи здійснюють пошук в бібліографічних базах даних, доступних через Інтернет, формують бібліографічні записи, зберігають файли в базі даних, а інтеграція з текстовими процесорами (Microsoft Word, iWorks Pages, Open Office, LaTeX, Scrivener та ін.) дозволяє автоматичну генерацію списків літератури в різних форматах відповідно до вимог академічних стилів. З розвитком Web 2.0 з'явилися он-лайнові системи, що надали можливість доступу до бази даних з будь-якого комп'ютера та колективна робота над однією темою.
Системи можуть бути платні та безкоштовні, персональні або корпоративні, працювати он-лайн та/або локально на ПК. При локальної роботі програма встановлюється на персональний комп'ютер і всі її функції доступні тільки з нього. У другому випадку, щоб отримати доступ до бібліотеки з різних комп'ютерів необхідно зареєструватися на сайті цієї системи. Однак більшість систем універсальні: їх можна встановити як стаціонарну програму на свій комп'ютер і синхронізувати зі своїм особистим кабінетом.
Будь-яка система складається з трьох основних частин:
• база даних, в якій зберігається повна інформація про джерела (тип, автор, назва, видавництво, номера сторінок тощо);
• модуль імпорт/експорту, що дозволяє автоматично отримувати та розміщати в базу інформацію про джерела з наукових баз даних, веб-сторінок, текстових документів;
• макрос для текстового редактора, який дозволяє вставляти в текст посилання на джерела з бази даних, автоматично нумерувати їх і формувати список літератури, вибираючи один з наявних стилів оформлення.
Можуть також бути присутнім інструменти для синхронізації баз даних через інтернет, спільного доступу до баз, автоматичної перевірки посилань до баз даних наукових статей.
Існує велика кількість різноманітних систем управління бібліографією (див. https://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_reference_management_soft-ware).
На сьогоднішній день визнаним лідером у сфері цих систем є комерційна система EndNote (https://endnote.com/), яка розроблена компанією Clarivate (раніше – Thomson Reuters).. Він вважається найбільш ефективним при пошуку в різноманітних віддалених бібліографічних базах. Посилання зберігаються в файлах з назвами бібліотек. Кожне посилання має унікальний ідентифікаційний номер, містить до 45 файлів у полі "Вкладення файлу". За допомогою макроса Microsoft Word генеруються бібліографічні посилання відповідно до вибраного стилю і автоматично формується список літератури в кінці тексту. Список може бути виведений або за згадуванням у тексті, або за алфавітом.
RefBase – клієнт-серверна система для мов розмітки таких як SGML, XML і LaTeX, використовується як в цілях самоархівування так і для інституційного архіву, поширюється за ліцензією GNU General Public License (GNU GPL чи GPL) і є кросплатформним програмним забезпеченням.
KBibTeX – вільна система, що була спочатку створена для BibTeX, який використовується у систем комп'ютерної верстки TeX/LaTeX. Крім звичайних можливостей редагування дозволяє здійснювати пошук і додавання нових посилань з Google Scholary.
JabRef (http://www.jabref.org/) – система використовує BibTeX в якості основного внутрішнього формату. Поширюється за ліцензією GPL. Надає графічний користувальницький інтерфейс для редагування файлів BibTeX, імпорту даних з наукових баз даних, а також для пошуку і управління BibTeX-файлами. Реалізовано повнотекстовий пошук, підтримується угруповання за всіма полями BibTeX, ключовими словами, забезпечено автоматичне створення BibTeX-ключів. Підтримується імпорт з різних форматів, наприклад, BibTeXML, Endnote, Web of Knowledge тощо, експорт – в HTML, Docbook, BibTeXML, MODS, RTF, Refer/Endnote і OpenOffice Writer. Забезпечено запуск програм перегляду файлів у форматах PDF і Postscript, запуск браузера, за допомогою плагіна здійснюється вставка цитувань в LyX, Kile, Emacs, Vim і WinEdt, OpenOffice Writer. Забезпечується пошук в базах даних Medline, Citeseer, IEEEXplore і arXiv.org.
Docear – програма для побудови діаграм зв'язків та система управління бібліографічною інформацією, яка використовує BibTeX. Включає до себе більшу частину JabRef. Є продовженням проекту SciPlore MindMapping. Docear об'єднує в собі електронну бібліотеку, в якій можна зберігати PDF-документи, систему управління бібліографічними списками, інструменти для створення та зберігання текстових заміток, і для створення інтелектуальних карт. Docear є кросплатформною, поширюється за ліцензією GPL.
Zotero Standalone (http://www.zotero.org) – це програма з відкритим вихідним кодом, яка розроблена і підтримується англ. Center for History and New Media в університеті George Mason University. Поширюється за ліцензією GPL і є кроссплатформною. Має плагіни для браузерів Mozilla Firefox і Google Chrome, макроси для текстових редакторів MS Word або OpenOffice Writer. Призначена для індивідуальної і колективної роботи, є «хмарне» сховище даних і своєрідна соціальна мережа. Для отримання доступу до неї необхідно створити обліковий запис на сайті. Програма дозволяє збирати цитати із зазначенням джерел, зберігати PDF-документи, веб-сторінки, відео та інші файли, посилання на матеріали в інтернеті, створювати персональні бібліографії. Zotero зберігає локальну копію джерела, до якої можна додавати замітки, теги, підсвічування тексту (тільки для веб-сторінок), а також власні метадані. Надалі дані можуть бути сформований у перелік літератури, який можна роздрукувати або зберегти окремим файлом. Поширюється безкоштовно, але пропоноване онлайн-сховище Zotero безкоштовно лише на 300 Мб.
Mendeley (https://www.mendeley.com/) –універсальний система з повним функціоналом, який призначений для індивідуальної і колективної роботи, для хмарного зберігання повних текстів статей у особистій або колективної бібліотеці, має плагіни для браузерів Mozilla Firefox і Google Chrome та макроси для текстових редакторів MS Word, OpenOffice Writer. Розроблена компанією Elsevier. Базовий пакет Mendeley Desktop поширюється як вільне програмне забезпечення (ліміт 2 Гб), однак є платні версії зі збільшеними квотами на зберігання матеріалів і створення груп. Програма проста, має масу навчальних матеріалів та адаптовано під роботу в групі, тому позиціонується як академічна соціальна мережа, для отримання доступу до неї необхідно створити обліковий запис на сайті.
VAK.in.ua (http://vak.in.ua/) – портал для оформлення наукових джерел відповідно до вимог Вищої атестаційної комісії (ВАК) України та проходження нормоконтролю при написанні публікацій, курсових, дипломних, дисертацій та інших наукових робіт.
Citavi (https://citavi.com/en) – це бібліографічний менеджер і органайзер знань для Microsoft Windows, розроблений швейцарською компанією "Swiss Academic Software" (Веденсвіль (Wädenswil), Швейцарія). Має макроси для Microsoft Word, OpenOffice Writer і ряд TeX-редакторів та плагіни до браузерів Mozilla Firefox і Google Chrome, а також в Adobe Reader і Adobe Acrobat. Витягує бібліографічні метадані з ISBN, DOI, штрих-кодів, PDF-файлів. Citavi широко поширена в Німеччині, де використовується за університетськими ліцензіями в більшій частині університетів. На сьогоднішній день має інтерфейс німецькою, англійською, французькою, польською та італійською мовами. Допомагає організовувати наукову діяльність за трьома напрямками: складання каталогу книг, упорядкування цитат і думок з того чи іншого проекту, а також планування завдань. Одне з важливих переваг програми Citavi полягає в тому, що вона дозволяє повністю відтворити структуру майбутньої наукової роботи в структурі категорій. Цікава особливість внутрішньої логіки Citavi – єдина система категорій, як для бібліографічних записів, так і для нотаток, в кожній категорії акумулюються всі пов'язані з нею матеріали. При цьому кожна бібліографічна картка, замітка або цитата може бути віднесена до будь-якої кількості категорій.
Отже, ці системи управління бібліографічною інформацією потрібні індивідуальним дослідникам, науковим групам і колективам наукових підрозділів, керівникам наукових підрозділів, які бажають створити джерельну базу дослідження, аспірантам і студентам.

Список використаної літератури
1. Библиографические менеджеры [Электронный ресурс] : [веб-сайт «Библиотека БГТУ»] // Библиотека Белорусского государственного технологического университета / Белорусский государственный технологический университет. – Электрон. текст. дан. – Режим доступа: https://bibl.belstu.by/bibliograficheskie-menedzhery/ (дата обращения: 12.05.18). – Загл. с экрана.
2. Бібліографічна база даних [Електронний ресурс] : [веб-сайт «Вікіпедія»] / [Автори Вікіпедії] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Wikimedia Foundation, Inc. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/Бібліографічна_база_даних (дата звернення: 12.05.18). – Назва. з екрана.
3. Бібліографічні менеджери [Електронний ресурс] : [веб-сайт «Бібліотека Запорізького державного медичного університету»] – Електрон. текст. дані. – Режим доступу http://lib.zsmu.edu.ua/p_bibliohrafichni_menedzhery.html (дата звернення: 12.05.18). – Назва. з екрана.
4. Кашницкий И. Zotero: оптимизация хранения и использования научной литературы [Электронный ресурс] : [веб-сайт «Habr»] / Илья Кашницкий // Хабр: сообщество IT-специалистов / TechMedia. – Электрон. текст. дан. – Режим доступа: https://habr.com/post/271045/ (дата обращения: 12.05.18). – Загл. с экрана.
5. Ясна И. Citavi: профессиональный органайзер научной работы [Электронный ресурс] : [веб-сайт «Habr»] / Илами Ясна // Хабр: сообщество IT-специалистов / TechMedia. – Электрон. текст. дан. – Режим доступа: https://habr.com/post/172195/ (дата обращения: 12.05.18). – Загл. с экрана.
6. Kirk Joyce Information in organisations: directions for information management xt] / Joyce Kirk // Information Research. – Sydney : University of Technology, 1999. – V. 4. – P. 34–35.


Вараксина Н. В.
СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЙ ИНФОРМАЦИЕЙ КАК ИНСТРУМЕНТ НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
В статье рассмотрено программное обеспечение, предназначенное для создания, поиска, сбора, систематизации источников информации и формирования списков литературе в соответствующих форматах. Целью работы является ознакомление ученых с некоторыми системами управления библиографической информацией.
Ключевые слова: библиографический менеджер, система управления библиографической информацией, список литературы, программное обеспечение

Varaksina Natalia V.
BIBLIOGRAPHIC INFORMATION MANAGEMENT SYSTEM AS A MEANS OF SCIENTIFIC WORK
The article considers the software developed to create, search, collect and systematise sources of information and to form reference lists in appropriate formats. The aim is to acquaint scientists with some bibliographic information management systems.
Keywords: bibliographic manager, bibliographic information management system, reference list, software.