Шляхи підвищення ефективності використання бібліотекою соціальних медіа

ЗаявникСтрунгар Валерія Валеріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 4. Оптимізація бібліотечної діяльності у розвитку національного інформаційного простору
Назва доповідіШляхи підвищення ефективності використання бібліотекою соціальних медіа
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 004.77:316.77:025.5
Валерія Струнгар,
Valeria Strungar,
наук. співроб.,
Research Associate,
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

Шляхи підвищення ефективності використання бібліотекою
соціальних медіа

Ways of increase in efficiency of use by library of social media

Запропоновано інформаційно-комунікаційну модель бібліотечного представництва в соціальних медіа. Розроблена модель дає змогу простежити взаємозв’язок між цими елементами та їх взаємовплив, визначити напрями підвищення ефективності використання бібліотекою соціальних медіа.
It is offered information and communication model of library representation on social media. The developed model allows to track interrelation between these elements and their interference, to define the directions of increase in efficiency of use by library of social media.
Ключові слова: соціальні медіа, соціальні мережі, колаборативні проекти, рекомендаційні сервіси, медіа-хостинги, віртуальні світи, блоги, модель бібліотечного представництва в соціальних медіа.
Keywords: social media, social networks, collaborative projects, recommender systems, media hostings, virtual worlds, blogs, model of library representation on social media.

Сучасний розвиток інформаційного суспільства характеризується активним використанням соціальних медіа в усіх сферах, зокрема і в бібліотечній. Відбувається активне використання соціальних медіа бібліотеками, про що свідчить як зростання кількості бібліотечних представництв в соціальних медіа, так і якості їх представлення; переорієнтація бібліотечних стратегій розвитку на користувача. В результаті чого можна стверджувати, по-перше про формування системи представлення бібліотек в соціальних медіа, акумулювання унікальної інформації в різних типах соціальних медіа – соціальних мережах, блогах, колаборативних проектах, рекомендаційних сервісах, файлообмінних спільнотах, медіа-хостингах, віртуальних світах, так і про активну взаємодію бібліотек і соціальних медіа.
У даному дослідженні пропонується інформаційно-комунікаційна модель бібліотечного представництва в соціальних медіа (рисунок 1).

Рис. 1. Інформаційно-комунікаційна модель бібліотечного представництва в соціальних медіа

Запропонована модель дає можливість простежити взаємозв’язки між її елементами, з’ясувати вплив розвитку (або його відсутності) якогось одного з них на решту і визначити напрями підвищення ефективності використання бібліотекою соціальних медіа.
Суб’єктом, що реалізовує функціонування бібліотечного представництва в соціальних медіа, є бібліотека, керуючись при цьому визначеними метою та завданнями такого представництва. Мета та завдання бібліотек у соціальних медіа можуть відрізнятись, залежно від виду, типу та підпорядкування бібліотеки. Наприклад, для наукової бібліотеки завданнями можуть виступати популяризація наукових ресурсів, допомога спільним науковим дослідженням, створення платформи для наукової комунікації тощо.
Отже, описаний елемент моделі – мета та завдання бібліотечного представництва в соціальних медіа визначає його створення, наповнення, модерацію. Тобто, відповідно до пропонованої моделі бібліотечного представництва в соціальних медіа, визначення мети та завдань бібліотекою стає поштовхом для створення чи системного розвитку бібліотечного представництва.
Що стосується третього елементу моделі – власне бібліотечної сторінки в соціальних медіа, – то з позиції соціально-комунікаційного підходу пропонуємо розглядати її як комунікативний простір (сукупність інформаційних онлайнових ресурсів) для реалізації комунікативних стратегій, процесу взаємодії бібліотеки і користувача, бібліотеки і бібліотеки, користувача та користувача (за посередництва бібліотеки) та представлення контенту.
Як випливає із сказаного, комунікація за посередництвом бібліотечного представництва в соціальних медіа відбувається за такими основними векторами: «бібліотека – користувач», «бібліотека – бібліотека», «користувач – користувач». У першому випадку йдеться про інформування користувачів: інформування про заходи й події бібліотеки, висвітлення суспільно важливих подій, розкриття фондів, інформування про наповнення фондів, повідомлення про нові надходження, інформування про продукти та послуги, повідомлення про графік роботи бібліотеки, інформування щодо популяризації бібліотеки. Також цей вектор передбачає зворотний зв’язок з користувачами: відгуки, пропозиції, анкетування і опитування, реалізацію колаборативних проектів тощо. Зауважимо, що користувачами можуть виступати як окремі особи, так і групи. Як колективні користувачі можуть виступати інститути громадянського суспільства (ідеться про комунікацію, де бібліотека виступає партнером волонтерських ініціатив різного роду, співпрацює з громадськими об’єднаннями, територіальними громадами тощо).
Вектор «бібліотека – бібліотека» охоплює взаємодію широкого кола спеціалістів бібліотечної галузі в контексті фахової, наукової та неформальної комунікації. Ідеться, зокрема, про реалізацію корпоративних проектів різного рівня, налагодження співпраці бібліотек, професійні дискусії, підвищення кваліфікації (конференції, семінари). У широкому розумінні зазначений вектор може охоплювати комунікацію загалом з інформаційними, культурними інституціями (інформаційними центрами, музеями, архівами).
Вектор «користувач – користувач» передбачає посередницьку функцію бібліотечного представництва в соціальній мережі для взаємодії користувачів, за якої надання інформаційних платформ і модерацію бере на себе бібліотека, виступаючи організатором неформальних груп за інтересами. Це, наприклад, обговорення новин, подій, заходів, книг, фільмів, надання рекомендацій у соціальних медіа.
Всі зазначені вектори комунікації передбачають створення і публікацію контенту. Цим терміном описуватимемо всю інформацію, яка транслюється бібліотечним представництвом в соціальних медіа. Можна виокремити первинний (інформація, створена бібліотекою) і вторинний (републікації інших джерел інформації) бібліотечний контент. За авторством публікації, окрім бібліотечного контенту, можуть бути користувацькими та колаборативними (із спільним авторством бібліотеки і користувача). Такі характеристики соціальних медіа, як гіпертекстуальність – створення гіпертексту (сукупності пов’язаних текстів і посилань); мультимедійність – використання різних знакових систем (вербальної, графічної, звукової, фото, відео, анімаційної); інтерактивність (ступінь взаємодії у соціальній мережі, полілоговість) визначають характеристики контенту бібліотечного представництва в соціальних медіа. Водночаc інтерактивність, як і демократичність визначають орієнтованість бібліотечного представництва в соціальних медіа на користувача як суб’єкта комунікації.
Отже, на основі моделі бібліотечного представництва в соціальних медіа, формується система використання бібліотеками соціальних медіа – складна та впорядкована множина елементів (суб’єктів – бібліотеки, користувачів; та об’єктів – сукупності інформаційних онлайнових ресурсів), та зв’язків між ними.
Розроблена модель бібліотечного представництва в соціальних медіа дає змогу визначити напрями підвищення ефективності використання бібліотекою соціальних медіа, які передбачають: визначення мети та завдань бібліотечного представництва в соціальних медіа; визначення аудиторії бібліотечного представництва в соціальних медіа; передбачення фінансових ресурсів для створення та підтримки бібліотечного представництва в соціальних медіа; оцінка витрат часу для створення та підтримки бібліотечного представництва в соціальних медіа; визначення технологічних ресурсів задля створення та підтримки бібліотечного представництва в соціальних медіа; вироблення професійних навичок для створення та підтримки бібліотечного представництва в соціальних медіа; вироблення контенту бібліотечного представництва в соціальних медіа; забезпечення комунікації за векторами: «бібліотека – бібліотека», «бібліотека – користувач», «користувач – користувач»; визначення ефективності бібліотечного представництва в соціальних медіа.
При цьому, необхідно зазначити, що модель бібліотечного представництва в соціальних медіа враховує створення відповідної матеріально-технічної бази, а саме – бібліотечної комп’ютеризації й інтернетизації бібліотечної діяльності.
Створення, наповнення, модерацію бібліотечного представництва та визначення його ефективності організовують саме бібліотечні фахівці. Тільки за умов трансформації бібліотечного фахівця стає можливим розвиток бібліотечного представництва, який сьогодні потребує користувач.
Отже, задля формування, наповнення ефективного функціонування бібліотечного представництва в соціальних медіа бібліотеки повинні визначити мету та завдання; бібліотечні фахівці мають володіти спеціальними знаннями, необхідними для роботи із соціальними медіа, адже формування та наповнення бібліотечного контенту потребує відповідних професійних навичок; користувачі повинні брати участь у формуванні бібліотечного контенту.