П. А. Тутковський і М. М. Федоров: біографіка та науково-бібліографічна діяльність

ЗаявникОсіння Наталія Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 6. Бібліотечна біографіка: до 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Назва доповідіП. А. Тутковський і М. М. Федоров: біографіка та науково-бібліографічна діяльність
Інформація про співдоповідачівнемає
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 55:622:930
Осіння Наталія Володимирівна
Osennjaja Natalia
молодший науковий співробітник
Junior Research Fellow
Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова
НАН України (Дніпро)
M. S. Polyakov Institute of Geotechnical Mechanics
of National Academy of Sciences of Ukraine (Dnipro)

П. А. Тутковський і М. М. Федоров:
біографіка та науково-бібліографічна діяльність

P. A. Tutkovsky and M. M. Fedorov:
biography and scientific-bibliographic activity

Досліджено життєвий і творчий шлях, наукову, педагогічну, просвітницьку та бібліографічну діяльність видатного геолога П. А. Тутковського та відомого вченого в галузі гірничої механіки М. М. Федорова.
The life and creative way, scientific, pedagogical, educational and bibliographic activity of the prominent geologist P. A. Tutkovsky and a well-known scientist in the field of mining mechanics M. M. Fedorov.

Ключові слова: біографія, науково-бібліографічна діяльність, геолог, гірник, П. А. Тутковський, М. М. Федоров.
Key words: biography, scientific and bibliographic activity, geologist, miner, P. A. Tutkovsky, M. M. Fedorov.

Протягом останніх десятиліть в Україні розгорнулося активне вивчення життєвого шляху та науково-педагогічної й організаційно-громадської діяльності українських учених. Сьогодні всебічне виявлення й вивчення біографій та наукової спадщини відомих українських учених-геологів та гірників набуває надзвичайної актуальності.
Розглядаючи постаті всесвітньо відомого геолога Павла Аполлоновича Тутковського (1858–1930) та видатного вченого в галузі гірничої механіки Михайла Михайловича Федорова (1867–1945), є реальна можливість об’єктивно дослідити життєвий та творчий шлях учених як приклад відданості українській геолого-гірничій науці, проаналізувати наукову спадщину та оцінити бібліографічну культуру вчених.
Біографія, науково-педагогічна спадщина, просвітницька і громадська діяльність П. А. Тутковського та М. М. Федорова висвітлені у монографіях, статтях, науково-популярних, біобібліографічних і публіцистичних виданнях. Серед авторів – відомі геологи, гірники, історики, бібліографи та публіцисти: М. Костриця, М. Гуменюк, О. Каптаренко-Черноусова, К. Коваленко, С. Міщук, Д. Макаренко, В. Онопрієнко, А. Синявський, Г. Мокрицький, Г. Швидько, В. Різниченко, О. Сно, О. Завальнюк, І. Падалка та ін. Досі поза увагою перебуває створення просопографічного портрета цих вчених.
Детальний аналіз життєвого шляху П. А. Тутковського та М. М. Федорова дає можливість показати основні віхи науково-організаційної та педагогічно-просвітницької діяльності вчених. Вони отримали блискучу освіту (Київський університет св. Володимира та Петербурзький гірничий інститут), чудово володіли іноземними мовами, мали величезну практичну діяльність (геологічні дослідження Волинського краю, Київщини та інших регіонів України, праця на шахтах Донбасу), зробили внесок у розвиток кафедр геолого-гірничої тематики (Київський університет св. Володимира, Катеринославський гірничий інститут), були фундаторами наукових шкіл, обрані академіками, стали першими директорами науково-дослідних інститутів (Українського науково-дослідного інституту геології (нині Інститут геологічних наук (ІГН) НАН України) та Інституту гірничої механіки АН УРСР (нині Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. М. М. Федорова)), вели просвітницьку діяльність. Їхні блискучі організаторські здібності, педагогічний хист і талант вчених, високий громадянський обов’язок і самовіддане служіння українському народові особливо проявилися після 1917 р. Ім’я П. А. Тутковського нерозривно пов’язане з Національною академією наук України. Вчений став одним із перших академіків Української академії наук, очолив у ній напрям наук про Землю, фізико-математичне відділення, входив до складу спеціальних комісій Президії УАН, займався питанням створення видавничого підрозділу та друкарні академії, організував кафедру геології, геологічний музей, науково-дослідний інститут геології. Вчений одним із перших почав читати лекції українською мовою в Київському інституті народної освіти, а також багато зробив для становлення української наукової термінології в галузі природничих наук. Важливо відзначити, що П. А. Тутковського вважають одним із засновників Національної бібліотеки Української держави.
У 1918 р. М. М. Федоров входив до міністерської комісії з питань вищої школи (керівник В. І. Вернадський). У серпні 1918 р. український університет було створено у Кам’янці-Подільському. Ректором було призначено Івана Огієнка. У 1919–1923 рр. М. М. Федоров був ординарним професором вищої математики і механіки в Кам’янець-Подільському університеті, а згодом – професором теоретичної механіки в Інституті народної освіти та Сільськогосподарському інституті. Завдяки оригінальності творчого мислення, широті професійних інтересів, надзвичайній толерантності та працьовитості вченому вдалося багато зробити на науково-освітянській ниві. У 1929 р. його було обрано академіком АН УРСР та переведено до Києва завідувати кафедрою гірничої механіки Відділу технічних наук АН УРСР. У 1934 р. був створений Інститут гірничої механіки АН УРСР, засновником і першим директором якого став академік М. М. Федоров. У зв’язку із 75-річним ювілеєм М. М. Федорова (у 1942 р.) Інституту гірничої механіки АН УРСР було присвоєно ім’я його засновника.
Аналіз особистих рис характеру П. А. Тутковського та М. М. Федорова довів, що вони сміливі новатори, природжені лідери, харизматичні особистості з величезною силою волі. Вчені перебували завжди в пошуку і були не лише ерудованими фахівцями широкого профілю, а й знавцями культури України і через усе своє життя пронесли прагнення до високої істини. Важливо згадати, що П. А. Тутковський та М. М. Федоров були щирими українськими патріотами.
Науковий доробок П. А. Тутковського та М. М. Федорова безмежно широкий. П. А. Тутковський працював практично в усіх галузях науки про Землю. Учений велику частину своїх наукових праць присвятив регіональному дослідженню України, і тому В. І. Вернадський відзначав, що П. А. Тутковський є кращим знавцем неорганічної природи України. Його наукова спадщина складає понад тисячу пpaць з мінералогії, петрографії, палеонтології, стратиграфії, етнографії, регіональної і динамічної геології, геоморфології, фізичної географії, гідроекології. Крім того, П. А. Тутковський приділяв багато уваги написанню навчальної, довідкової та науково-популярної літератури. Він був закоханий в Україну і писав, що нам треба вивчати наші краєвиди, які розкривають цікаві явища нашого минулого та мають вплив на наше господарство і побут.
М. М. Федоров зробив вагомий внесок у становлення та розвиток гірничої механіки, електромеханіки, теорії шахтного підйому, рудникової вентиляції і водовідливу. Йому належить розробка теорії рудникових підйомних машин, а також пріоритет у науковому підході до підйомної установки як єдиного електромеханічного агрегату, у якому властивості приводу визначають нерозривно зв’язані між собою кінематику та динаміку механічної частини підйому. Учений був успішним винахідником і отримав перший патент на винахід у галузі гірничої механіки. Найбільш відома його фундаментальна праця «Теория и расчет гармонического подъема», яка стала основою його докторської дисертації. Слід згадати також навчальні та довідкові публікації вченого.
Бібліографічна культура вченого завжди відігравала важливу роль, оскільки вона є своєрідним показником його освіченості та репрезентує його творчі можливості й креативність. Наукова спадщина П. А. Тутковського та М. М. Федорова свідчить про високу бібліографічну культуру вчених. Блискучим прикладом бездоганної галузевої ретроспективної бібліографії можуть слугувати їхні докторські дисертації. Крім того, П. А. Тутковський був автором низки бібліографічних покажчиків [1].
Отже, опрацювання значної джерельної бази дозволило показати П. А. Тутковського та М. М. Федорова як науковців, педагогів та громадських діячів, які залишили яскравий слід на науково-освітянський ниві, а їхня наукова спадщина, завдяки високій бібліографічній культурі, і сьогодні залишається цінним надбанням в галузі геології та гірництва.

1. Матеріали для бібліографії мапознавства України: (мапи, плани, альбоми, мапознавча література) / П. А. Тутковський. – Київ, 1924. – Ч. 1. – 63 с.