Використання академічними науковими бібліотеками соціальних мереж як платформи наукової комунікації

ЗаявникНатаров Олег Олександрович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 4. Оптимізація бібліотечної діяльності у розвитку національного інформаційного простору
Назва доповідіВикористання академічними науковими бібліотеками соціальних мереж як платформи наукової комунікації
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 004.77:316.77:027.021](477)
Олег Натаров,
Оleg Natarov,
мол. наук. співроб.,
Junior Research Associate,
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського,
Vernadsky National Library of Ukraine

Використання академічними науковими бібліотеками соціальних мереж як платформи наукової комунікації
Use of social networks as a platform for scientific communication by academic scientific libraries
Стаття присвячена питанню використання академічними науковими бібліотеками соціальних мереж як платформи наукової комунікації. Відзначається значення соціальних мереж як оптимального засобу для інтерактивної комунікації з цільовою аудиторією бібліотеки в сучасних економічних реаліях.

The article deals with the use of social networks as a platform for scientific communication by academic scientific libraries. Importance of social networks as an optimal means for interactive communication with the library’s target audience in modern economic realities is noted.

Ключові слова: наукова бібліотека, соціальні мережі, Facebook, наукова комунікація, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського
Keywords: scientific library, social networks, scientific communication, Vernadsky National Library of Ukraine

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій неминуче впливає на наукову сферу діяльності, задоволення потреб суспільства й держави в технологічному поступі. Наукова спільнота ще наприкінці минулого століття звернула увагу на те, що «революція у сфері інформації й комунікації надає нові та більш ефективні засоби для обміну науковими знаннями і для розвитку освіти та наукових досліджень», а також підкреслила важливе значення для наукових досліджень «повного і відкритого доступу до інформації і даних, що є суспільним надбанням» [1]. Відповідно, було поставлено питання необхідності розширення використання інформаційних і комунікаційних технологій, зокрема шляхом створення мереж як засобу сприяння вільному поширенню знань.
Отже, в умовах коли наукова діяльність має відповідати новим запитам суспільства в процесі його трансформації, значно зростає роль наукової комунікації, під якою розуміють професійно спрямований інформаційний обмін у науковому та науково-педагогічному співтоваристві, що відбувається за допомогою різних засобів передачі та отримання цієї інформації [2].
Одним із основних учасників системи наукової комунікації є академічні наукові бібліотеки України, які відіграють значну роль у становленні інфраструктурних основ науки й забезпеченні її зв’язків із суспільством. Адже серед різних видів бібліотек нашої держави саме наукові бібліотеки, зокрема бібліотеки НДУ НАН України, головним завданням яких є оперативно й максимально повно забезпечувати вчених світовою науковою інформацією за тематикою їхніх досліджень на базі традиційних і сучасних мережевих технологій, посідають провідне місце в процесі забезпечення доступу до наукових знань. Відповідно до актуальних потреб вітчизняної науки, наукові бібліотеки змінюють пріоритети в підходах до вибору інформаційних джерел, удосконалюють технології акумуляції суспільно значущої інформації, намагаються якомога ширше надавати користувачам доступ до онлайн-ресурсів провідних світових постачальників наукової інформації, гармонійно поєднують традиційні та електронні документи, стають навігаторами й посередниками в сучасній системі комунікації [3].
У свою чергу на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства ефективним комунікаційним засобом між бібліотекою та її користувачами виступають соціальні мережі, стрімкий розвиток яких як найбільш популярної форми горизонтального спілкування в Україні пов’язаний з успіхами інформатизації, що на сьогодні вже охопила найбільш соціально активну частину населення.
Спільна інформаційна природа бібліотек і соціальних медіа дала змогу дослідникам у галузі соціальних комунікацій розглядати останні як інструменти, що реалізують ряд завдань:
– інформування (публікація інформації, створеної бібліотекою: повідомлення про заходи; опис книг, колекцій; інформування про пам’ятні дати, значущі події тощо);
– продукування (ідеться про дописи, де бібліотека виступає ініціатором – модератором – співавтором – формування актуальних подій, опитувань);
– завдання посередництва (надання інформації із зовнішнього джерела й цитування); завдання акумуляції (публікація повідомлень певної тематики, що формує стрічку новин, фіксує їх у порядку появи; отримання експертного знання – збирання інформації для подальшого використання);
– сприяння (створення нового знання в результаті обговорення, надання комунікативної платформи на основі коментування, поширення і вподобання дописів);
– комунікація (обмін коментарями, створення діалогу і вираження емоцій) [4].
Особливого значення використання академічними бібліотеками соціальних мереж як оптимального засобу для інтерактивної наукової комунікації з цільовою аудиторією набуває у сучасних українських реаліях. Перебуваючи в умовах жорсткої конкуренції з різноманітними інформаційними службами, аналітичними центрами, «фабриками знань», іншими постачальниками інформації, відчуваючи наслідки хронічного недофінансування, академічні наукові бібліотеки змушені шукати нові шляхи поширення й популяризації наукових знань, виходити на новий інформаційний рівень обслуговування користувачів. За цих умов соціальні мережі можуть бути використані як найменш затратний вид просування ресурсів і послуг бібліотеки.
Приклад ефективної діяльності в цьому напрямі дає досвід Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Сьогодні НБУВ підтримує декілька сторінок у найпопулярніший серед користувачів соціальній мережі Facebook, які ведуться різними підрозділами бібліотеки і вирізняються відповідною специфікою. Аналіз контенту сторінок НБУВ у Facebook дає змогу зробити висновок, що, поширюючи інформацію про бібліотечно-бібліографічні та інформаційні послуги, наукові ресурси, інформаційно-аналітичні матеріали, орієнтовані на задоволення запитів наукових працівників, наукові заходи, поради щодо використання численних баз даних і сервісів, доступ до яких надає бібліотека, міжнародний досвід бібліотечної діяльності, головний науково-інформаційний центр держави активно використовує згадану соціальну мережу як інструмент наукової комунікації, важливий мережевий канал для поширення наукової інформації, засіб ефективної взаємодії з потенційними споживачами ресурсів та послуг.

Список використаних джерел

1. Декларация о науке и использовании научных знаний: принята на Всемирной конференции «Наука для ХХІ столетия: новые обязательства» в Будапеште 26 июня – 1 июля 1999 г. ЮНЕСКО. – Режим доступа: http://www.unesco.org/science/wcs/declaration_r.pdf. – Загл. с экрана (дата обращения: 31.03.2018).
2. Литвинова Л. Наукова комунікація як складова науки державного управління / Л. Литвинова // Актуальні пробл. держ. управління. – 2012. – Вип. 4. – С. 26–30.
3. Натаров О. Забезпечення науковою бібліотекою доступу до знань як форма реалізації конституційного права людини і громадянина / О. Натаров // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2016. – Вип. 43. – С. 144–164.
4. Струнгар В. Представлення бібліотеки в інтерактивному медіа-середовищі: змістовий аналіз / В. Струнгар // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 46. – С. 329–344.